1.Завдання сорсера — знайти якнайбільше потенційних кандидатів і сконтактувати з ними: зробити розсилку, написати персоналізовані листи тощо. А це означає, що пайплайн має бути достатньо об’ємним, адже, хай як сильно нам у рекрутменті хотілось би мати 100% response rate, відповідає набагато менший відсоток. Тому чим ширший пайплайн, тим краще.
Я майже не користуюся стандартною фільтрацією в LinkedIn, бо вона видає менше результатів, аніж якщо вводити ті самі слова як ключові у пошуковому рядку. Порівняймо нижче.
Приклад: шукаю розробника на пітоні з України, який працює в компанії Epam systems. Фільтр LinkedIn видає 176 результатів:
Ті самі ключові слова, але у рядку пошуку дають 419 результатів:
Відчутна різниця :) Одна з причин у тому, що кандидати вказують назву компанії на свій лад, не посилаючись на офіційну сторінку компанії в LinkedIn.
Проте ви отримуєте більший пайплайн кандидатів, що потенційно підходять для своєї позиції.
Приклад:
Вам треба знайти бекенд розробника в Україні з мовою Go та клаудом AWS.
Робимо по-старому через назву позиції і стек, і в результаті отримуємо 114 профілів 💁
Шукаємо по-новому, зазначаючи стек, і замість позиції вводимо ширше поняття web development. Вуаля — 382 результати 😀
3. Як знайти спеціаліста з певною сертифікацією? Якщо ви наймаєте на європейський ринок, то мабуть чули про конкурс на позицію, і в тих кандидатів, які мають сертифікації чи закінчені курси, шансів отримати роботу більше, навіть за умови, що hands on досвіду в них може бути менше.